З того часу почалося велике святительське служіння святого Григорія Церкви Христової і поневоленої Греції. Святитель Григорій успішно боровся проти різних спірних течій своєї пастви і через деякий час поєднав всіх віруючих під своїм духовним керівництвом. Своєю бездоганною життям він подавав людям приклад християнської моральності і чистоти. Добрий пастир дбав також і про зміст кліру. Любов народу була відповіддю на старанну працю святителя Григорія на благо Православної Церкви та Батьківщини. У 1798 році святитель Григорій кліром і народними представниками був одноголосно обраний Патріархом Константинопольським. Чотири роки святий Патріарх Григорій Vвозглавлял Грецьку Церква.Однак за такий короткий термін він встиг впорядкувати внутрішнє життя Церкви, в якій тривалий турецьке ярмо породило різні негаразди. Патріарх Григорій в той же час зміцнював були національні школи і створював нові. Поширення освіти будило національні почуття греків. Діяльність Патріарха Григорія, спрямована на зміцнення Церкви і пробудження національної самосвідомості народу, була невгодна турецькому уряду. У 1802 році святитель Григорій був засланий на Афон. Однак просвітницька і наукова діяльність Святителя не перервалася. На Афоні він перевів на розмовний грецьку мову мовлення свв. Василія Великого та Іоанна Золотоустого. У 1806 році святитель Григорій був повернутий на патріарший престол. Його діяльність у другій період патріаршества була продовженням попередньої. У 1808 р святителя знову засилають на Афон. Протягом 10 років він вів там подвижницьку аскетичне життя, поки знову не було повернено на патріаршество. Грецькі патріоти знаходили діяльну підтримку у Патріарха Григорія. Його авторитет при дворі султана нерідко був єдиним засобом створення умов для поширення національного руху в Греції. Коли ж в країні почалося визвольний рух патріотична діяльність Патріарха ще більш посилилася. Святитель незважаючи на можливість втечі не залишав своєї пастви. Турки почали розправу над грецькими патріотами і християнами. Втішне слово святителя було необхідно страждав народу. У день Святої Пасхи 1821 Патріарх Григорій зробив останню Літургію.Після богослужіння він був заарештований і ув’язнений в темницю. Тоді ж святителя зрадили жорстоким мукам, а потім святий Патріарх був повішений на очах багатьох кліриків і мирян між патріаршим собором і патріархією. Перед смертю він благословив народ. Через три дні тіло священномученика було віддано на поталу євреям, які провлачів тіло з глузуванням і плювання по Константинополю, втопили його в море. Святе тіло святителя Григорія в Фомино воскресіння було здобуто грецькими матросами, корабель яких під російським прапором стояв на якорі в Галаті. На тому ж кораблі тіло святителя було перевезено до Одеси. Для поклоніння священномученику Григорію в Одесу прибуло безліч греків і росіян. Нетлінне тіло святителя, одягнене в прислані з Москви дорогоцінні ризи і митру з хрестом, що належала Святішому Патріарху Никону, було покладено в одеському Преображенському кафедральному соборі. Указом Святійшого Синоду 19 червня чин поховання зробив архіеп.Кішіневскій і Хотинський Димитрій. Тіло священномученика було поховано в північній частині вівтаря грецького Троїцького храму в Одесі. У 1848 році архієпископом Інокентієм (Борисовим) було встановлено щорічне святкування пам’яті священномученика Григорія в Троїцькому храмі 19 червня (2 липня за н.ст.). У 1871 році святі мощі Патріарха Григорія Vбилі перенесені, на прохання грецького уряду з Одеси до кафедрального собору в Афінах і упокоєні в мармуровому саркофазі. В цьому ж році святитель був зарахований до лику святих Елладської Православної Церкви.

За клопотанням Високопреосвященнішого митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела ювілейного 2000 році священномученик Патріарх Григорій Vбил причи