ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІЙШОГО АГАФАНГЕЛА, МИТРОПОЛИТА ОДЕСЬКОГО ТА ІЗМАЇЛЬСЬКОГО, ПОСТІЙНОГО ЧЛЕНА СВЯЩЕННОГО СИНОДУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ДУХОВЕНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ОДЕСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

«Нині усе творіння веселиться і радіє,

бо Христос народився від Діви Отроковиці»

(приспів канона свята Різдва)

Возлюблені у Господі, Преосвященні владики вікарії, всечесні отці, боголюбиві іноки й інокині, дорогі брати і сестри!

У цю священну й світлосяйну ніч, коли все мироздання завмирає в молитовному спогляданні величної Тайни, від усього серця, сповненого благоговійного трепету й духовної радості, вітаю вас із великим і мироспасительним святом Різдва Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ — СЛАВТЕ ЙОГО!

Нині звершилася «велика таїна благочестя: Бог з’явився у плоті» (1 Тим. 3:16). Предвічне Слово, Яким створено все видиме й невидиме, Якому зі страхом служать ангельські чини, добровільно зодягається в неміч людської природи. Творець світу стає беззахисним Немовлям, покладається в безсловесні ясла, щоб Своїм смиренним сходженням вознести занепалу людину до вершин обоження. Святитель Григорій Богослов навчає: «Він приймає гірше, щоб дати краще; убожіє, щоб ми збагатилися Його убогістю; приймає образ раба, щоб ми одержали свободу».

Свято Різдва Христового — це не лише історичний спомин, це торжество Життя, Яке входить у світ, уражений гріхом і смертю.

Різдво Христове, відкриваючи світові Втілену Любов, стає першим кроком на шляху до Голгофи. Христос народився тоді, коли над Ним уже було занесено меч Ірода. Він прийшов не у світ ілюзорного спокою, а у світ реальної небезпеки, потрясінь і скорботи. Господь не в розкішних чертогах сильних цього світу — Він із нами на важкому хресному шляху.

На Хресті у всій повноті відкривається перед затьмареним потоком зла світом Божественна Любов, що розпинає Саму Себе заради спасіння всього творіння та завершує творчу справу Відкуплення і відновлення всього всесвіту у преславному Воскресінні. Цей нерозривний зв’язок між Пасхою і Різдвом яскраво відображений у православному богослужінні, де Різдво Христове іменується зимовою Пасхою.

Майже одинадцять років на нашій українській землі триває кривава війна. І нинішнє Різдво ми зустрічаємо в скорботі, коли наша багатостраждальна українська земля щедро зрошується сльозами й кров’ю своїх найкращих синів і дочок. Моє серце, як правлячого архіпастиря, розділяє біль кожної родини, кожного воїна в окопі, кожної матері, що оплакує своїх дітей. Жорстокість нерозкаяного людського серця, злоба й ненависть нищать на своєму шляху міста й села; благодатна, родюча земля, напоєна потом трудівників і хліборобів, нині наповнюється кров’ю наших воїнів і мирних громадян.

У ці різдвяні дні закликаю всіх вас, дорогі мої, до особливого духовного пильнування. Ворог роду людського прагне не лише фізичного знищення, а й руйнування наших душ через ненависть, гнів і розділення. Не дозволяйте отруті злоби торкнутися ваших сердець. Пам’ятаймо: перемога над злом починається з перемоги над гріхом у собі.

Зберігайте Православну віру, єдність нашої святої канонічної Церкви, яка є плоть від плоті й кров від крові свого народу. Ми проходимо ці випробування разом, зміцнюючись силою молитви та Таїнств.

Наш священний обов’язок і відповідальність — допомагати всім, хто потребує нашої підтримки: воїнам, які ціною власного життя в тяжких умовах захищають Україну; вдовам і сиротам, що втратили годувальників; біженцям, позбавленим домівок і засобів до існування.

Коли Церква закликає нас славити Народженого Господа, вона нагадує, що прославляти Небесного Отця ми покликані не лише у стінах храму, але й кожного дня свого земного буття — усім своїм християнським життям.

Чим більше буде серед нас і в кожному з нас доброзичливості одне до одного, взаємного неосудження, співчуття до чужого болю, чим смиреннішим стане наш дух, чистішими — душа й тіло, тим більшою буде хвала і слава Богові, до якої закликає нас Свята Церква.

Лише так ми зможемо стати справжніми дітьми Божими, вірними Його учнями, виконавцями Його святих заповітів, прославляючи Його Святе Ім’я своїм життям на землі, щоб удостоїтися розділити з Ним вічну славу в майбутньому віці та щоб радість наша була вічною.

Ваші Преосвященства, дорогі Владики, возлюблені отці, брати і сестри, дорогі друзі!

Господь судив нам жити у складний час випробувань і потрясінь. Але саме в цей непростий період нашого життя відкривається простір для подвигу — щоб ми стали для цього світу зірочками, що сяють світлом любові, добра і творіння.

Дорогі мої брати і сестри, розділяючи радість Різдва Христового, щиро бажаю вам здоров’я, миру, добра, благополуччя та Божої допомоги в усьому.

Нехай завжди буде з нами Бог, нехай завжди яскраво світить Сонце, нехай завжди буде мирне українське небо, нехай буде радість і щастя серед людей, нехай буде Мир на нашій планеті Земля.

З любов’ю у Христі та благословенням,

АГАФАНГЕЛ

М И Т Р О П О Л И Т 

Одеський та Ізмаїльський,

Постійний член Священного Синоду

Української Православної Церкви

Різдво Христове

Новий 2026 рік

місто Одеса