На території Болградського округу розташовані місто Болград чисельністю населення в 15,300 чоловік і 20 населених пунктів (сіл) загальним числом жителів в 54,447 чоловік.
Всього в Болградському благочинні проживає 69,747 чоловік.
Щоб зберегти свою віру, рід і культуру від насильства асманской імперії (турецького ярма), болгарський народ залишив своє житло на Балканах, перейшли Дунай і в Буджакського степах знайшли притулок. Самі, проживаючи в землянках, вони все віддавали на будівництво Православних храмів. Від храму, як центру поселення планувалися і забудовувалися вулиці. Працьовитий народ в короткий термін перетворив ці степи в оазис достатку духовних і матеріальних благ, з його центром Спасо-Преображенським собором і міста Болград. Від чого і присвоєно назву місту – Болград: Бол – (з болгарського – багато, достаток), град – (місто) – Місто Достатку. Засновником міста Болграда є російський генерал від інфантерії, головний попечитель болгар – переселенців Іван Микитович Инзов, в 1821 році. Спасо – Преображенський собор заснований тим же генералом І. Н. Інзова в 1833 році за проектом знаменитого російського архітектора А. І. Мельникова. У 1838 році: 16, 17 і 18 жовтня за старим стилем, було здійснено освячення собору і його двох прибудов в честь Архістратига Божого Михаїла та Різдва Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, архієпископом Кишинівській і Хоттінскім Димитрієм (Сулимою). Розпис собору проводилася набагато пізніше в 1912 – 1914 роках художником П. А. Піскарьовим за ескізами Васнецова і Нестерова.
Найцікавіший факт: безмежну любов проявили болгари – переселенці до улюбленого їх попечителю генералу І. Н. Інзова. Після його смерті генерал був похований на Преображенському цвинтарі міста Одеси. Через пів року жителі Болграда отримали дозвіл влади перепоховати останки Івана Микитовича в надра своєї нової Батьківщини. З Одеси до Болграда (280 км.) Труну Інзова несли на руках, а до місця його поховання, передавали стоячи на колінах. Похований генерал Іван Микитович Инзов в кладовищенському храмі на честь святителя Митрофана Воронезького.
У місті Болграді є вулиця під назвою «Траянвальская». Десь в цьому районі проходив знаменитий Троянський Вал – межа Римської Імперії.
Болград себе не пам’ятає без військових. З моменту свого заснування в місті завжди знаходилися формування військових частин. Ще в 1828 році Імператор Російської Імперії Микола I-й прибув в колонію Болград для прийняття присяги молодих воїнів, параду військ і відправки їх за Дунай на Балкани для звільнення братнього болгарського народу від турків. На околиці міста є пам’ятний знак, встановлений на тому місці. Трохи далі, кілометрів п’ять в сторону Ізмаїла є поле площею в півгектара, на якому ніхто ніколи не сіяв нічого, і ніхто ніколи не випасав худобу на ньому. Майже 190 років це поле залишається недоторканим людиною. Згідно з написом на мармуровій дошці пркрепленной до збудованому посеред поля будовою у вигляді куба з кованим Хрестом вгорі, на цьому місці розташовувалася Імператорська Похідна Церква. У 1828 році солдати, проходячи стройовим кроком, віддавали честь Імператору і йшли до церкви під відкритим небом, де слухали божественну літургію, причащалися Христових Тайн і відправлялися на переправу через Дунай.
В м Болграді типовий храм на честь святителя Христового Миколая збудовано в 1883 р Відреставрований і освячений в 19 грудня 2011 р Його Високопреосвященство Високопреосвященнішим Агафангелом, Митрополитом Одеським і Ізмаїльським.

У Болградському районі компактно проживають в більшості своїй болгари, гагаузи – три з половиною села, албанці – одне село і багато інших національностей. У кожному селі є православний храм.

В с. Олександрівка Свято-Іоанно-Богословський храм заснований в 2003 р І освячений 22 вересня 2010 р Митрополитом Одеським і Ізмаїльським Агафангелом. Село засноване в 1821 р Проживають гагаузи.

В с. Банівка перший храм дерев’яний, згорів. Кам’яний в честь Святої Трійці освячено в 1838 р Архієпископом Кишинівській і Хоттінскім Димитрієм. Після, перейменований в Свято-Костянтино-Єленінський. Село засноване в 1821 р Проживають болгари.

В с. Василівка храм підірваний. У 1994 р швейний цех переобладнаний в храм Святого пророка Божого Іллі. Проживають болгари.

В с. Владичень храм підірваний. У 2001 р Заснована домова церква на честь Святителя Миколая. Проживають болгари.

В с. Виноградне побудований типовий Свято-Покровський храм. Проживають болгари.

В с. Виноградівка Свято-Георгіївський храм підірваний. Перебудовано будівлю під домову церкву. Село засноване в 1811 р Проживають гагаузи.

В с. Голиця типовий храм на честь великомученика Димитрія Солунського заснований в 1847 р Село засноване в 1830 р Проживають болгари.

В с. Городнє типовий храм на честь первоверховних апостолів Петра і Павла заснований в 1846 р 16 листопада 1877 був освячений. Проживають болгари.

В с.Дмитрівка розташований типовий Свято-Дмитрівський храм. Проживають гагаузи.

В с. Жовтневе храм 1881 р підірваний. У 2001 р перебудовано приміщення під храм Різдва Пресвятої Богородиці. Село засноване в 1811 р Проживають албанці.

В с. Залізничне побудований типовий Свято-Покровський храм.

Село засноване в 1862 р Проживають болгари.

В с. Калчева типовий храм на честь архістратига Божого Михаїла збудований і освячений в 1882 р Проживають болгари.

В с. Криничне типовий храм на честь Святого великомученика Димитрія Солунського побудований в 1936 р Село засноване в 1813 році. Проживають болгари.

В с. Нові Трояни в 1991 р почалося будівництво типового храму на честь Святого великомученика Георгія Побідоносця. У 2003 р освячений Митрополитом Агафангелом. Проживають болгари.

В с. Оксамитне в 2008 р закладка храму на честь Святого великомученика і цілителя Пантелеймона з нижнім храмом на честь священномученика Анатолія архієпископа Херсонського. Село засноване в 1944 р Немає певної національності.

В с. Оріхівка типовий храм на честь Святого великомученика Георгія Побідоносця побудований в 1867 р Село засноване в 1830 р Проживають болгари.

В с. Тютюн в 2002 р перебудовано приміщення під Свято-Благовіщенський храм. Село засноване раніше р Болграда і дало поштовх до основи самого міста. Проживають болгари.

В с. Червоноармійське типовий храм підірваний. У 1994 р перебудовано приміщення швейного цеху під Свято-Успенський храм. Проживають: стать села болгарів, і підлогу села гагаузів.

На території Болградського благочиння розташований Олександрівський Свято – Різдва – Богородичний жіночий монастир, заснований в 1924 році.

Найбільш шановані святині Болградського благочиння – св. ікона Святителя Миколи Чудотворця, в соборі, св. ікона Божої Матері «Скоропослушниця», в соборі, св. ікона Божої Матері «Троєручиця», в соборі, св. ікона Божої Матері «Гербовецькому», в соборі, св. ікона Божої Матері «Тіхвенская», в монастирі, Колодязь і Купальня Божої Матері в монастирі.