У миру – Олексій Михайлович Саввін.

Народився 2 вересня 1938 року в с. Бурдино Тербунського району Липецької області (Росія) в багатодітній селянській родині. Під час Великої Вітчизняної війни в 1941 році його батько – Михайло Петрович Саввін – загинув смертю хоробрих при висадці десанту на Керченському півострові. У тому ж році, підірвавшись на міні, загинув старший брат Микола.

З 1942 по 1947 роки проживав з сім’єю в евакуації в Новосибірській області в м Ояш. Після повернення в рідне зруйноване село вступив до школи, яку закінчив в 1956 році.

У 1958-1960 рр. навчався в Київській духовній семінарії, в 1960-1962 рр. – в Одеській духовній семінарії.

У 1962-1966 рр. навчався в Московській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я за твір “Ідея спокути у давніх язичницьких народів і в старозавітній релігії”.

У 1965 році вступив до числа братії Свято-Троїце-Сергієвої лаври. 2 квітня 1965 року прийняв чернечий постриг з ім’ям АГАФАНГЕЛ.

18 квітня 1965 р архієпископом Мінським і Білоруським Сергієм (Петровим, † 1990) в Свято-Духівському кафедральному соборі м Мінська висвячений в сан ієродиякона, 22 квітня 1965 р – в сан ієромонаха.

З 1966 р – старший помічник інспектора і викладач Одеської духовної семінарії. Одночасно діловод Одеського єпархіального керування.

7 квітня 1967 року возведений в сан ігумена.
З 29 травня 1967 по листопад 1975 року – ректор Одеської духовної семінарії.

У 1974 р – Святійшим Патріархом Пименом нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами.

У 1975 році Святійшим Патріархом Московським і всієї Русі Пименом був нагороджений правом служіння з жезлом.

1 червня 1967 року возведений в сан архімандрита.
З січня 1968 року – член єпархіальної ради Одеської єпархії.

Брав активну участь у багатьох міжнародних форумах: у липні 1969 р – член делегації Російської Православної Церкви на конференції представників усіх релігій в СРСР за співпрацю і мир між народами. У вересні 1969 брав участь в чотирьох співбесідах богословів РПЦ і Євангелічної Церкви в Німеччині (ФРН).

У 1987 і в 1989 рр. – член делегації в міжнародних “Круїз світу по Дніпру”.
У 1988 р -член делегації в “Круїз світу” по річці Міссісіпі (США). У 1992 р – член міжнародної зустрічі “Люди і релігія”, що мала місце в Лювені, Бельгія, під девізом “Європа і релігія”.

У 1997 році митрополит Агафангел взяв участь в роботі симпозіуму з проблем екології, який відбувся в Одесі під омофором Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II, Вселенського Патріарха Варфоломія і Католикоса Грузії Ілії II.

У 1971 р був членом Помісного Собору Руської Православної Церкви. Член Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви 1988, 1990, 1991, 1992, 1994, 1996, 2000, 2004, 2008 рр.

11 листопада 1975 на засіданні Священного Синоду РПЦ отримав визначення бути єпископом Вінницьким і Брацлавським, керуючим Хмельницькою єпархією. Хіротонізований 16 листопада 1975 р

З 1975 р по 1990 р – керуючий Хмельницькою єпархією. З 1975 р по 1992 р – керуючий Вінницькою та Брацлавської єпархією.

7 вересня 1981 року возведений в сан архієпископа.
10 березня 1989 року возведений в сан митрополита.

З місією миру на чолі делегацій релігійних діячів СРСР відвідав Канаду, а також у складі делегації Радянського комітету захисту миру і Українського фонду культури тричі відвідав США, Італію, Бельгію, двічі – ФРН, Францію, Болгарію, Швейцарію. На чолі паломницької делегації відвідав Святу Гору Афон, тричі Єрусалим, Кіпр.
Народний депутат України 1-го скликання (1990-1994 рр.). З 2006 року по теперішній час – депутат Одеської обласної Ради. Член Правління і Президії Українського республіканського фонду миру, член Вінницького обласного комітету захисту миру, член Правління та Президії Українського республіканського фонду культури, член Президії Одеської обласної ради миру, член Асоціації народних депутатів України.

7 серпня 1991 року переведений на Івано-Франківську кафедру, але відмовився їхати в результаті протиправних дій тодішнього Предстоятеля УПЦ Філарета (Денисенка).

7 вересня 1991 року, відповідно до прохання, звільнений на спокій.
У квітні 1992 року відновлений на Вінницькій кафедрі.

У 1992 році під головуванням митрополита Агафангела відбулася нарада архієреїв, духовенства, чернецтва та мирян Української Православної церкви, засудила антиправославні, розкольницькі задуми і діяння тодішнього Київського митрополита Філарета (Денисенка).

У травні 1992 року митрополит Вінницький і Брацлавський Агафангел взяв найактивнішу участь в засіданнях Харківського Архієрейського Собору УПЦ, на якому твердо наполіг на відсторонення митрополита Філарета (Денисенка) з посади Предстоятеля УПЦ і заборону його в священнослужінні за грубе порушення канонів Церкви.

З 20 червня 1992 року – митрополит Одеський і Ізмаїльський, Постійний член Священного Синоду УПЦ.
З 1993 по 1998 рр. – ректор Одеської духовної семінарії.
З 27 серпня 1995 р по 8 травня 2008 р Голова Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ.
27 грудня 1999 р Вченою радою Київської духовної академії митрополиту Агафангелу присвоєно ступінь Доктор богослов’я «HONORIS CAUSA».
26 листопада 2001 року Вченою радою Київської духовної академії обраний Почесним членом Київської духовної академії (диплом №1).
2 вересня 2003 р Вченою радою Одеської національної юридичної академії митрополиту Агафангелу присвоєно вчене звання Почесного доктора «HONORIS CAUSA».
9 червня 2005 року Радою Одеської духовної семінарії обрано Почесним членом Одеської духовної семінарії.
22 лютого 2007 року митрополит Агафангел обраний Почесним доктором «HONORIS CAUSA» Одеського державного медичного університету.
29 листопада 2007 року Вченою радою Ужгородської богословської академії ім. святих Кирила і Мефодія митрополиту Агафангелу присвоєно вчений ступінь доктора філософії
2 вересня 2008 року митрополиту Агафангелу присвоєно вчене звання почесного професора Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського
2 вересня 2008 року митрополиту Агафангелу присвоєно вчене звання почесного професора Ужгородської богословської академії ім. св. рівноапп. Кирила і Мефодія.
2 вересня 2008 митрополит Агафангел обраний Почесним членом Вченої ради Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
За період перебування митрополита Агафангела на Одеській кафедрі відкриті: Свято-Пантелеймонівський, Свято-Іллінський, Свято-Іверський, Свято-Костянтино-Єленінський, Свято-Миколаївський, Свято-Покровський чоловічі монастирі, а також Свято-Архангело-Михайлівський , Спасо-Преображенський і Свято-Воскресенський жіночі монастирі.
в єпархії відкрито більше 300 храмів, побудовано близько 20 нових храмів в Одесі і Одеській області і будуються нові храмові споруди. Одеської митрополії повернуто триповерхова будівля Свято-Андріївського Афонського подвір’я в Одесі, відновлені всі раніше зруйновані дзвіниці на міських храмах. Побудовано Спасо-Преображенський Одеський кафедральний собор, собор на честь ікони Божої матері «Живоносне Джерело», і дзвіниця з надбрамний храм в Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі. Проведено капітальний ремонт Свято-Успенського Одеського кафедрального собору.
У 1995-1997 рр. за поданням митрополита Агафангела рішенням Священного Синоду УПЦ зараховані до лику святих преподобний Кукша Одеський, преподобний Гавриїл Афонський, праведний Іона Одеський, архієпископ Інокентій. Херсонський (Борисов), священномученик Анатолій Одеський (Грисюк), праведний Феодосій Балтський. У 2006 році, в третю неділю після П’ятидесятниці, в Одеській єпархії відбулося перше святкування в честь собору Одеських святих, встановлене за поданням митрополита Агафангела визначенням Священного Синоду УПЦ.
Митрополит Агафангел – Почесний громадянин рр. Грінвілль (Міссісіпі) і Батон Руж (Луїзіана), США. У червні 2004 року на сесії Одеської міської ради обрано Почесним громадянином м Одеси.
У складі делегації Російської Православної Церкви з 2001 р, з благословення Предстоятеля Української Православної, Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, в складі делегації РПЦ митрополит Агафангел представляє Українську Православну Церкву на переговорах з представниками Константинопольської Православної Церкви зі зцілення церковних розколів і негараздів в Україні.
митрополит Агафангел – учасник двох міжнародних церковних конференцій, присвячених 2000-річчю Різдва Христового, що проходили в 1997 і 1998 рр. в Сімферополі і Почаївській лаврі. Під патронатом митрополита Агафангела з 20 по 23 січня 1999 року в Одесі проходила міжнародна конференція Фонду єдності православних народів: “Православ’я і загроза системної кризи світового постіндустріального суспільства, глобальної економіки державних інститутів влади. У 2008 р – церковна науково-практична конференція« Православне духовну освіту: історія і перспективи ».

Велика увага митрополит Агафангел приділяє підготовці кадрів священнослужителів для Української Православної Церкви, релігійної освіти мирян і духовно-морального виховання юного покоління.
Все масштабніше стає благодійна діяльність Одеської митрополії. Одеська духовна семінарія, монастирі та парафії опікуються дітьми-сиротами, людей похилого віку, інвалідів, бездомних.Спільно з державними лікарняними установами в Київському і Приморському районах м.Одеси створені відділення милосердя, влаштовані притулки. Є хороші контакти з військовослужбовцями. Духовенство митрополії, насельники монастирів і викладачі семінарії присутні при прийнятті присяг в військових частинах, відвідують в’язниці та лікарні.
З благословення митрополита Агафангела в Одеській митрополії відроджується місіонерська діяльність. У тілі – і радіоефірі щотижня звучить пастирське слово. У всіх храмах і монастирях діють недільні школи для дорослих і дітей.
У 2007 році з благословення митрополита Агафангела знову стала друкуватися щомісячна газета Одеської єпархії “Одеські єпархіальні відомості”, основоположником якої був святитель Інокентій (Борисов).
Друковані праці митрополита Агафангела: святкові великодні і різдвяні послання, звернення, привітання, доповіді, слова, мови, проповіді, реферати та ін. становлять три томи, деякі статті з яких поміщені на сторінках “Журналу Московської Патріархії”, в “Богословських працях “,” Православному Віснику “, інших періодичних виданнях РПЦ і УПЦ.
у 2005 році митрополит Агафангел став лауреатом конкурсу Спілки письменників Росії в розділі” Політична публіцистика “з врученням йому премії.
Рішенням експертної Ради Російського біографічного інституту митрополит Агафангел удостоєний Всеросійської премії – Людина року – 2008 за подвижницьку, просвітницьку діяльність
Ім’я митроп Оліта Агафангела внесено в інформаційний біографічний довідник: “Україна: 10 років незалежності. 500 впливових особистостей “.